З 27.12.24 р. по 02.01.25 р. проходили реколекції Оази Нового Життя І ст. (2-а частина) в реколекційному осередку в м. Сколе Львівської архідієцезії. Провадив реколекції о. Андрій Нєдзєльський, відповідальною парою були подружжя Назаркевичів – Володимир та Богдана, аніматорами було подружжя Петриків – Ігор та Надія. Переживали реколекції вісім подружжів та вісімнадцять дітей.
Ми переживали Оазу родин І ступеня у м. Сколе Львівської області. Умови проживання, харчування – просто супер. Приємно було бачити ті ж родини, що і влітку, повним складом. Дякуємо родині Назаркевичів – Володимиру і Богдані, які дійсно створили із нас усіх велику родину. Подяка отцю Андрію Нєдзєльському за супровід під час реколекцій, за цікаву науку, а також аніматорам, які займались нашими дітьми, і всім відповідальним, тим хто якимось чином доєднався до служіння у спільноті. Я радію з того, що саме цей різдвяно-новорічний період наша родина розпочала реколекціями, де були конференції, служби, сповіді, намети, ділення, подружній діалог, заступницька молитва, праця у групах, музика, пісні, веселі вечори, сміх та гарні емоції. Хай Господь благословить на гарні плоди пережитих реколекцій І ступеня та ділення цими плодами у колах Домашньої церкви. До нових зустрічей найближчим часом, хай Бог нам у цьому допоможе! За все слава Богу!
Слава Ісусу Христу! Моє свідчення – про реколекції І ступеня у м. Сколе. Перш за все мене вразило саме містечко – маленьке, затишне і навколо гори. Гори це для мене все… люблю гори. Можу годинами стояти і дивитися на них милуватися і відчувати, яка я мала, а вони такі величні і прекрасні, як сам Господь. Не випадково Він обрав саме це місце. У Нього не має випадковостей. По-друге, я дуже вдячна Богу за людей, яких поставив на моєму, точніше, на нашому з Володею шляху. Сама я б не вмовила його поїхати на реколекції. Господь і тут подбав і допоміг. Дякую вам, Володю й Богданко, що приїхали тоді у Броди і були з нами на зустрічі Домашньої церкви. І дякую за людей, яких зустріла на реколекціях; ми всі такі різні і такі схожі водночас. Ми по-різному прийшли до Бога, але у служінні ми схожі. Господь мені у Сколе подарував дуже приємні спогади. Показав, що є ще у світі світлі люди, які здатні підтримати, потішити, поділитися своїм сокровенним, подарувати радість. Ці відчуття бережу. Вони мене тримають і спонукають робити те, що задумала, нести світло, бути доброю мамою, дружиною, подругою, християнкою. За це дякую всім тим, кого зустріла у Сколе. Дякую Господу, що дає таку можливість бути з Ним там і саме з тими людьми (бо ж у Нього не буває випадковостей), дякую за неймовірну атмосферу. І маю надію, що далі буде.
